Новини

Новини
22.08.19
МОНІТОРИНГ ЗАКОНОДАВСТВА

Місця проведення небезпечних робіт допускач помічає сигнальними пристроями

Набрав чинності наказ Міністерства соціальної політики України «Про затвердження Положення щодо застосування нарядів-допусків на виконання робіт підвищеної небезпеки в металургійній промисловості та залізорудних гірничо-збагачувальних комбінатах» від 4 липня 2019 р. № 1045.

Перелік робіт підвищеної небезпеки розробляється на строк до 3 років, погоджується службою охорони праці та затверджується керівником структурного підрозділу підприємства металургійної промисловості чи залізорудного гірничо-збагачувального комбінату.

Небезпечні роботи повинні виконуватись бригадою від 2 осіб. Для виконання бригадами робіт з підвищеною небезпекою видається наряд-допуск.

Без оформлення наряду-допуску можуть виконуватись роботи зі щодобового обслуговування обладнання технологічним і ремонтним персоналом замовника, персоналом сервісних служб, тощо.

Працівник, який видає наряд-допуск, допускач до роботи, керівник робіт, члени бригади – всі вони є відповідальними особами за організацію і безпечне проведення робіт.

Зокрема, допускач до роботи перед допуском осіб повинен перевірити виконання заходів безпеки, зазначених у наряді-допуску, наприклад ознайомити керівника робіт і виконавців робіт з маршрутами безпечного переміщення до місця роботи і шляхів евакуації, виділити зони проведення робіт сигнальними пристроями, знаками безпеки, тощо.

Наряд-допуск видається на строк, необхідний для виконання певного заданого обсягу робіт.

Роботи, що проводяться поблизу діючих залізничних колій, автомобільних доріг, і т.ін., мають бути попередньо узгоджені замовником з організаціями, які обслуговують такі об’єкти, дані про що відображаються у наряді-допуску.

Забороняється розширювати зону ведення робіт, змінювати кількість працюючих і умови проведення робіт без видавання нового наряду.

Джерело: LexInform

22.08.19
МОНІТОРИНГ ЗАКОНОДАВСТВА

Організації колективного управління можуть застосовувати тимчасові ставки роялті

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 14 серпня 2019 р. № 696.

Зокрема, новою редакцією п. 2 постанови Уряду від 18 січня 2003 р. № 71 «Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань» визначено, що затвердженні постановою розміри винагороди, як тимчасові тарифи на строк до 6 місяців у разі недосягнення згоди на переговорах про визначення тарифів, встановлені для застосування організаціями колективного управління.

За доповненням до п. 4 розділу I у графі «Вид комерційного використання фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань» роялті у 5 % доходів, одержаних з того виду діяльності, де використовуються об’єкти суміжних прав, буде надаватися і за кабельну ретрансляцію фонограм / відеограм, опублікованих з комерційною метою, тощо.

Комерційним використанням опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань тепер вважається пряме чи опосередковане використання зазначених об’єктів суміжних прав шляхом кабельної ретрансляції зафіксованого у фонограмі / відеограмі виконання (доповнено п. 2 розділу ІІ).

Виключено пункти 7 і 8 розділу ІІ, за якими уповноважені організації колективного управління могли управляти майновими правами на об’єкти суміжних прав та мали право зменшувати визначений розмір винагороди. Сума роялті більше не розділятиметься між особами, які можуть управляти майновими правами на фонограми, відеограми.

Також постанову КМУ від 18 січня 2003 р. № 72 «Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об’єктів авторського права і суміжних прав» доповнено п. 2-1, де встановлено, що організації колективного управління застосовують ставки роялті як тимчасові тарифи на строк до 6 місяців у разі недосягнення згоди на переговорах про встановлення тарифів.

Таким же текстом доповнено і постанову Уряду від 27 червня 2003 р. № 992.

Джерело: LexInform

22.08.19
МОНІТОРИНГ ЗАКОНОДАВСТВА

Коли банки не блокуватимуть переказ коштів за кордон?

Набрала чинності постанова Правління Національного банку України «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 1 жовтня 2015 р. № 654» від 15 серпня 2019 р. № 109.

Згідно з доповненням до абз. 11 пп. 7 п. 1 постанови НБУ № 654 банки не відмовлятимуть клієнтам у виконанні розрахункового документа, який передбачає переказ коштів за межі України або наслідком якого може бути виведення капіталів за межі України, якщо кошти переказуватимуться за зовнішньоекономічними договорами, розрахунки за якими здійснюються:

  • за фактично поставлену продукцію на митну територію України;
  • з використанням документарних акредитивів.

Водночас, акредитиви повинні надаватися з підтвердження відвантаження продукції або фактичного поставлення товару.

Також новим абзацом у пп. 7 п. 1 визначено, що заборони за абз. 11 (зокрема відмова у виконанні розрахункового документа) не будуть застосовуватись до виконання розрахункових документів, пов’язаних з клієнтськими платежами за кореспондентським рахунком у банку, до якого застосовано санкцію «запобігання виведенню капіталів за межі України», за умови, що наслідком проведення операцій не буде порушення санкційних заборон або п. 3-1 постанови № 654. Це стосується і сплати комісійних винагород, пов’язаних з проведенням зазначених клієнтських операцій або веденням такого «санкційного» кореспондентського рахунку.

Джерело: LexInform

22.08.19
МОНІТОРИНГ ЗАКОНОДАВСТВА

Кредитний ризик можна зменшити за гарантіями рейтингового банку

Набрала чинності постанова Правління Національного банку України «Про внесення змін до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні» від 15 серпня 2019 р. № 108.

За уточненням в абз. 5 пп. 1 п. 2.5 глави 2 розділу VI для використання права на зменшення загального обсягу кредитного ризику під час розрахунку нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7), використовуватимуться гарантії / безвідкличні резервні акредитиви банків, які мають саме кредитний рейтинг АА або вище. При цьому рейтинг може бути підтвердженим окремо за шкалою Fitch IBCA, що є аналогією до Standard & Poor’s.

Новим абзацом у пп. 1 п. 2.5 визначено, що зменшення обсягу кредитного ризику також можливе з використанням гарантій / безвідкличних резервних акредитивів банку-гаранта, який э для банка материнською компанією або учасником міжнародної групи, до якої входить банк. Умовою є те, що банк-гарант повинен мати інвестиційний кредитний рейтинг згідно з міжнародною шкалою, підтверджений Standard & Poor’s, або аналогічний рейтинг Moody’s Investors Service або Fitch IBCA.

Нацбанк не застосовуватиме до банків заходи впливу за порушення ними економічних нормативів достатності регулятивного капіталу (Н2), основного капіталу (Н3), максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) чи кредитних ризиків (Н8), якщо вони були допущені в період з 2 липня 2019 р. до 19 серпня 2019 р.

При цьому, умовою незастосування заходів впливу є те, що порушення пов’язані з неврахуванням під час розрахунку економічних нормативів забезпечення у вигляді гарантії / безвідкличного резервного акредитиву банку-гаранта з числа описаних вище.

Джерело: LexInform

22.08.19
МОНІТОРИНГ ЗАКОНОДАВСТВА

Торговці цінними паперами можуть укладати договори SWIFT-повідомленнями

Набрало чинності рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Змін до Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами» від 14 травня 2019 р. № 249.

У розділі ІІ визначено, хто є торговцем за цими Правилами: суб’єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку – діяльності з торгівлі цінними паперами.

За доповненням до п. 1 Розділу ІІІ укладення договорів, зміни або розірвання договорів може вчинятись торговцем, зокрема, за допомогою обміну зустрічними SWIFT-повідомленнями. Торговець, який має ліцензію на здійснення депозитарної діяльності, тепер має право укладати договори з клієнтами, правити, розривати їх із застосуванням програмного модуля – спеціалізованого програмного продукту (новий термін). Предметом правочинів можуть бути будь-які об’єкти інвестування.

Водночас, за новими п.п. 3, 4 у розділі IV торговець, який здійснює депозитарну діяльність, може укладати дилерські договори щодо купівлі/продажу цінних паперів та інших фінансових інструментів, у разі якщо особа, з якою укладається такий договір, вже є клієнтом торговця та між ними встановлено ділові відносини. Торговці, які є користувачами SWIFT, можуть укладати між собою дилерські договори щодо купівлі/продажу цінних паперів шляхом обміну SWIFT-повідомленнями на підставі попередніх домовленостей, оформлених договором.

Термін «клієнт» визначено ширше. Відтепер це особа, в інтересах та за рахунок якої може діяти як торговець, так і номінальний утримувач на підставі договору з яким торговець діє в інтересах та за рахунок клієнта номінального утримувача / клієнта клієнта номінального утримувача (абз. 13 розділу ІІ).

Так, уточненням у п. 1 розділу V зазначили, що Предметом договору на брокерське обслуговуванням є надання торговцем певних послуг за дорученням клієнта та за його рахунок чи за рахунок клієнта номінального утримувача / клієнта клієнта номінального утримувача.

У переліку видів разового замовлення (п. 2 розділу VI) визначено, зокрема, що ринковим замовлення на продаж є замовлення щодо здійснення продажу цінних паперів чи інших фінансових інструментів за найкращою ціною та/або (мінімальною) дохідністю (для боргових цінних паперів).

Під «дохідністю» розуміється відносна величина, що характеризує дохід за облігацією (доповнення до п. 2).

У разі подання клієнтом торговцю разового замовлення на виконання певної операції з державними облігаціями вказувати міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів у його реквізитах ідентифікації не обов’язково (доповнення до п. 3).

Джерело: LexInform

22.08.19
МОНІТОРИНГ ЗАКОНОДАВСТВА

Податкова амністія

Україна веде переговори із західними партнерами з питання проведення податкової амністії.

«Так, переговори ми ведемо з цього приводу. Питання завжди одне — ставка. По-перше, амністія капіталу повинна дати результат, Бо якщо подивитися на приклади інших країн, зокрема Італії, то вони не надто успішні. Одна з причин — це слабкість самої податкової»,заявив секретар РНБО Олександр Данилюк.

Таким чином, підкреслив посадовець, ключовою умовою проведення податкової амністії є реформування податкової служби. 

«Другою, звичайно, є ставка, по якій відбуватиметься амністія. Це — політичне питання, насправді. І де ця межа, нам ще треба визначити. І ключове, третє, не повинні підлягати амністії гроші, які зароблені корупційним або якимось кримінальним шляхом»,додав секретар РНБО.

Раніше Володимир Зеленський, також заявляв про підтримку податкової амністії.

Джерело: LexInform

14.08.19
МОНІТОРИНГ ЗАКОНОДАВСТВА

Зобов’язання боржника перед банком не припинятимуться зустрічними однорідними вимогами

Набрало чинності рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про внесення змін до розділу VIII Положення про порядок складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідуються» від 13 червня 2019 р. № 1482.

Виключено п.п. 16, 17 розділу VIII Положення про порядок складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідуються, затвердженого рішенням Фонду від 21 серпня 2017 р. № 3711.

Зокрема, зобов’язання боржника, який одночасно є кредиторами банку, що ліквідується, тепер не припинятимуться шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Раніше припинення зобов’язань таким шляхом здійснювалось після початку задоволення Фондом відповідної черги акцептованих вимог кредиторів, до якої віднесені вимоги такого кредитора, за заявою кредитора і в сумі, що підлягає задоволенню вимог.

Також відтепер не обов’язково щодо припинення зобов’язань здійснювати пропорційне зарахування зустрічних однорідних вимог до суми вимог, що належать кожному кредитору однієї черги, якщо обсяг коштів, одержаних від продажу майна недостатній для повного погашення зобов'язань за кредитом боржника перед банком.

Джерело: LexInform

14.08.19
МОНІТОРИНГ ЗАКОНОДАВСТВА

В умовах воєнного стану розрахунки лише через визначені уповноважені банки

Набрала чинності постанова Правління Національного банку України «Про внесення змін до Положення про порядок здійснення безготівкових розрахунків у національній грошовій одиниці України в особливий період» від 6 серпня 2019 р. № 103.

За новою редакцією Положення, залежно від рівня ризику для банківської системи, масштабу загрози, тощо, можуть бути визначені 3 етапи функціонування в умовах особливого періоду:

  • в умовах 1 етапу банки здійснюватимуть розрахунки через систему електронних платежів Нацбанку (СЕП) у порядку, визначений актами НБУ, який регулює безготівкові розрахунки в Україні в нацвалюті;
  • в умовах 2 етапу Нацбанк має право прийняти рішення про обмеження, зупинення здійснення безготівкових розрахунків у банках, які зареєстровані, або мають відокремлені підрозділи у місцевостях де введено воєнний стан;
  • в умовах 3 етапу, в разі введення воєнного стану на всій території України, Нацбанк може прийняти рішення щодо здійснення безготівкових розрахунків тільки через визначені уповноважені банки.

Уповноважені банки у мирний час відкриватимуть поточні рахунки суб'єктам господарювання, які мають мобілізаційні завдання, для забезпечення їхньої діяльності в особливий період.

Для відкриття рахунку суб'єкт господарювання, який залучається до виконання мобілізаційних завдань та не має рахунку в уповноваженому банку має подати заяву, копію договору щодо виконання мобілізаційного завдання, перелік осіб, які мають право розпоряджатись рахунком (для підприємств).

В умовах 3 етапу уповноважені банки переказуватимуть кошти у встановленому НБУ порядку, за умови функціонування СЕП, а якщо система буде несправна – переказ коштів здійснюватиметься на підставі паперового платіжного доручення. Доручення повинно бути оформленим у 4 примірниках чи більше, без використання факсиміле.

Уповноважені банки формуватимуть пачки до 100 примірників доручень окремо на кожний банк отримувача, оформлюватимуть реєстр платіжних доручень, списуватимуть кошти з поточного рахунку платника та надсилатимуть пачки доручень / примірники реєстру / меморіальний ордер до уповноважених банків отримувачів коштів.

Після перевірки реквізитів та звірки сум коштів банк отримувача списуватиме кошти з кореспондентського рахунку та зараховуватиме на балансовий рахунок кошти, одержані від банку платника.

Передавання пакетів документів між уповноваженими банками здійснюватиметься спеціальним зв'язком.

Джерело: LexInform

14.08.19
МОНІТОРИНГ ЗАКОНОДАВСТВА

Не треба вказувати суму акцизного податку, сплаченого із підакцизної сировини

Набрав чинності наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» від 8 травня 2019 р. № 189.

Зокрема, новою редакцією графи 2 рядка А13 Форми декларації акцизного податку вказано, що замість суми пільг з операцій, які не підлягають оподаткуванню, відтепер вказуватиметься сума операції з реалізації будь-яких обсягів спирту етилового понад обсяги відповідно до пп. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 ПКУ.

Ця сума операцій тепер зараховуватиметься до суми податкових зобов’язань з вироблених підакцизних товарів за рядком А16.

Сума пільг з операцій, які не підлягають оподаткуванню акцизним податком (Б11) щодо тютюнових виробів, сума зобов’язань з вироблених підакцизних товарів за специфічними (Б13.1) та за адвалорними ставками (Б13.2), а також щодо ввезених підакцизних товарів (Б14.1, Б14.2) тепер не вписуватимуться до декларації, оскільки вказані рядки виключені.

Розділ В «Податкові зобов’язання з реалізації пального» доповнено новим рядком В10.1, за яким необхідно вказувати суму податку за ввезення чи виготовлення бензинів авіаційних чи палива для реактивних двигунів.

Після виключення графи 17 додатку 1 Декларації більше не потрібно вказувати суму акцизного податку, сплаченого із підакцизної сировини, яка була використана під час виробництва пального. 

Також Декларацію доповнено новими додатками 1-2, 1-3 - розрахунком суми акцизного податку з реалізації спирту етилового за пп. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 та щодо розрахунку суми акцизного податку з транспортних засобів, що оподатковуються за пп. 215.3.5, 215.3.51, 215.3.52, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 п. 215.3 ст. 215 ПКУ.

Пункт 5 розділу ІІІ Порядку заповнення декларації доповнено положенням, що у разі обрання електронної форми взаємодії платника податків з контролюючим органом, платник має повідомити про свою е-адресу, внісши ці відомості до облікових даних е-кабінету.

Джерело: LexInform

14.08.19
МОНІТОРИНГ ЗАКОНОДАВСТВА

Результати звірки можна побачити у відкритій частині е-кабінету платника податків

Набрав чинності наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до Порядку функціонування Електронного кабінету» від 20 червня 2019 р. № 266.

Зокрема, у новій редакції викладено п.п. 13, 14 розділу ІІ, хоча значних змін вони не зазнали. І надалі кожен може побачити відкриті дані, а для входу до приватної частини – необхідно ідентифікуватися відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Проте п. 14 доповнений положенням, що приватна частина (особистий кабінет) е-кабінету забезпечує надання платнику податків послуг, перелік яких визначено п. 42-1.2 ст. 42-1 глави 1 розділу II ПКУ, зокрема: перегляд даних щодо платника податків, проведення звірки розрахунків платника з контролюючими органами, розрахунки коригування, тощо.

Усі подані платником податків документи / звернення / заяви відображаються у особистому кабінеті та завантажуються до інформаційних ресурсів ДФС.

Джерело: LexInform